Я завжди кажу: найбільше хвилювання за майбутній урожай перцю починається не в серпні, а саме на початку літа. Щойно на кущах з’являються перші ніжні квіточки, я розумію — настав вирішальний момент. Саме зараз закладається те, яким буде врожай: чи виростуть великі соковиті плоди, чи доведеться задовольнятися дрібними перчиками.
За багато років вирощування перцю я переконалася: червень не прощає недбалості. Якщо в цей період рослині бракує поживних речовин, вона легко скидає квіти, а разом із ними й частину майбутнього врожаю.
Зовні кущ може виглядати здоровим і міцним, але плодів на ньому буде значно менше. Саме тому в цей час я особливо уважно ставлюся до підживлення.
Чому в червні перець потребує особливої уваги
Після висадки у відкритий ґрунт рослина починає активно нарощувати кореневу систему, формувати бутони та зав’язі. На це витрачається дуже багато сил.
Саме тому перцю необхідні калій, фосфор і деякі мікроелементи, які допомагають зберегти квіти та забезпечити гарне зав’язування плодів.
Я помітила, що якщо в цей період дати рослинам усе необхідне, то вже наприкінці літа вони віддячують щедрим урожаєм. А от пропущені підживлення потім надолужити дуже складно.
Деревна зола — перевірений помічник
Першою в моєму списку завжди стоїть звичайна деревна зола. Вона доступна, натуральна та містить важливі для перцю елементи живлення.
Для підживлення я беру приблизно пів літра просіяної золи на відро теплої води. Суміш добре перемішую та залишаю настоюватися до ранку. Потім ще раз перемішую й поливаю кущі під корінь.
Іноді використовую ще простіший варіант: посипаю золою землю навколо рослин і злегка загортаю її під час розпушування. Але рідке підживлення діє швидше.
Борна кислота для рясного зав’язування плодів
Колись мені порадили використовувати борну кислоту під час цвітіння, і відтоді я регулярно включаю її до своєї схеми догляду.
Бор допомагає пилку залишатися життєздатним, а квіткам — не обсипатися завчасно. Завдяки цьому на кущах утворюється більше зав’язей.
Я розчиняю приблизно чайну ложку борної кислоти у гарячій воді, а потім доливаю до повного відра. Для кращого прилипання іноді додаю трохи цукру. Обприскую листя ввечері або рано-вранці, коли немає палючого сонця.
Головне правило — не перебільшувати з дозуванням. Надлишок бору може нашкодити рослинам не менше, ніж його нестача.
Трав’яний настій — безкоштовне органічне підживлення
Ще один мій фаворит — настій із кропиви та іншої зеленої трави. Він чудово підтримує рослини в період активного росту.
Я наповнюю відро кропивою, кульбабою та іншою зеленню без насіння, заливаю водою й залишаю бродити кілька днів. Після приготування розводжу настій чистою водою та використовую для поливу.
Після такого підживлення перець помітно оживає, листя стає насичено-зеленим, а кущі виглядають міцнішими.
Коли використовую мінеральні добрива
Я прихильниця натуральних засобів, але не відмовляюся й від мінеральних добрив, коли ситуація цього потребує. Особливо після тривалих похолодань або дощів, коли рослини погано засвоюють поживні речовини з ґрунту.
У цей час обираю комплексні суміші для перцю або універсальні добрива з підвищеним вмістом калію та фосфору. Азоту багато не додаю, щоб рослини не почали нарощувати лише листя на шкоду майбутнім плодам.
Без чого підживлення не дасть результату
Навіть найкращі добрива не допоможуть, якщо нехтувати основами догляду.
Я завжди поливаю перець тільки теплою водою, яка встигла прогрітися на сонці. Також обов’язково мульчую грядки скошеною травою або соломою. Це допомагає довше зберігати вологу та підтримувати стабільну температуру ґрунту.
Крім того, перець дуже любить тепло та сонячне місце. Якщо рослини постійно перебувають у затінку або страждають від різких перепадів температури, жодне підживлення не покаже максимального результату.
Моя схема червневих підживлень
- Початок червня — підживлення зольним розчином.
- Через тиждень — обприскування борною кислотою.
- Середина місяця — полив трав’яним настоєм.
- Наприкінці другої декади — повторне обприскування бором.
- Останні дні червня — зола або комплексне добриво залежно від стану рослин.
Якщо помічаю ознаки нестачі живлення, додатково використовую позакореневі підживлення мікроелементами.
Який результат отримую
Коли дотримуюся цієї нескладної схеми, кущі буквально всипані плодами. Перці виростають великими, товстостінними та соковитими. Частину використовую свіжою, частину заморожую, а ще частину заготовляю на зиму.
І що особливо приємно — для цього не потрібні дорогі препарати. Найчастіше все необхідне вже є під рукою: деревна зола, трави з ділянки та трохи борної кислоти. Головне — не згаяти правильний момент і допомогти рослинам саме тоді, коли вони цього найбільше потребують.
